Анатомічний музей

Анатомічний музей при цикловій комісії природничо-наукових дисциплін було створено у 2004 році.

Історія музею безпосередньо пов’язана з розвитком медичного коледжу. Протягом усього періоду існування навчального закладу викладачами широко застосовувались натуральні анатомічні препарати у якості демонстраційного матеріалу.

Анатомічна колекція того часу, що була організована за системним принципом, являла собою цілісну експозицію, та, окрім вологих, містила у собі велику кількість сухих, корозійних препаратів, штучних моделей, планшетів, таблиць, барельєфів.

Творенню музею передувала наполеглива пошуково-дослідницька робота студентів-гуртківців під фаховим керівництвом викладача анатомії та фізіології Остапенко Раїси Петрівни. Завдяки їх зусиллям було реставровано існуючи препарати, значно оновлено фонди музею.

Величезний внесок у розвиток музею зробили викладачі, що володіють багатогранним педагогічним досвідом, дослідницькими та творчими талантами, а саме: Агданцева Олена Михайлівна, Бубулій Лариса Павлівна.

На сьогодні експозиційний фонд нараховує близько 250 експонатів.

Щорічно анатомічний музей приймає велику кількість відвідувачів. У першу чергу школярів і студентів, що сприяє встановленню інтегрованих зв’язків із клінічними дисциплінами, популяризації наукових знань, формуванню природничого світогляду, виконанню професійно-орієнтаційної функції з-поміж абітурієнтів навчального закладу.

 Етнографічний музей «Берегиня»

Видатною подією для Криворізького медичного коледжу було відкриття 1995 року етнографічного музею «Берегиня».

Музей названо «Берегиня», бо в ньому зберігається багато етнографічних пам’яток: це і вишиті рушники   з різних регіонів України, і предмети побуту, і старовинні ікони, елементи українського національного одягу.

На базі музею працює мовно-літературний гурток «Плеяда», керівником якого є викладач української мови та літератури Кагатько Т.В.

Гуртківці збирають фольклор різних областей України, бо саме у творах УНТ відбито увесь культурно-історичний та мистецький шлях українського народу, беруть активну участь у міських та обласних турах мовно-літературних конкурсів імені Т.Г. Шевченка, імені П. Яцика, Всеукраїнської олімпіади з  української мови і посідають призові місця. Щороку проводяться екскурсії для першокурсників до музею «Берегиня», які вчать бачити красу у великому і малому, виховують повагу до історичного минулого нашого народу.

Фонди музею щорічно поповнюються новими цінними експонатами.

Двері музею «Берегиня» завжди відкриті для гостей коледжу, студентів, що беруть участь у народознавчих виховних годинах та усіх бажаючих.

Положення про студентський гуртожиток Криворізького фахового медичного коледжу

Правила внутрішнього розпорядку в студентському гуртожитку Криворізького фахового медичного коледжу

Положення про студентське самоврядування у гуртожитку Криворізького фахового медичного коледжу

Студенти Криворізького медичного коледжу стовідсотково забезпечені гуртожитком. Він був введений в експлуатацію в 1968 році зараз в ньому комфортно розміщається 210 мешканців.

Зручне розташування та транспортне сполучення, житлово-побутова інфраструктура підкреслюють вигідність проживання студентів з іншої місцевості.

Відповідно до Державної програми «Студент та учнівський гуртожиток» на 2007-2010 роки було проведено капітальний ремонт у  гуртожитку та оновлено інженерне та побутове обладнання.

У гуртожитку створені необхідні умови для проживання та відпочинку. Двомісні, тримісні та чотиримісні кімнати оснащено м’яким і твердим інвентарем, холодильником, шафами  для посуду, одягу та книжок. У кожній кімнаті є вихід до всесвітньої мережі Інтернет.

Середня вартість проживання за місяць складає 604,00 гривні.

На першому поверсі знаходяться кімнати відпочинку для батьків та гостей, Інтернет-кімната, кімната для  самопідготовки до занять.

У гуртожитку функціонує медичний пункт, де здійснюється фельдшерський прийом. Медичний пункт відповідає типовим вимогам.

Фельдшер систематично спостерігає за станом здоров’я студентів, вивчає умови праці та побуту, активно проводить санітарно-гігієнічні, профілактичні та лікувальні заходи.

Для послуг мешканців гуртожитку працює пральня, де встановлено дві пральні машини-автомат, також діє душова кімната.

З метою забезпечення мешканців гарячою водою в душовій та на кухнях встановлені бойлери, які працюють цілодобово, на час, коли відключено стаціонарне постачання гарячої води.

Виховна робота в гуртожитку спрямована на підтримання зразкових побутових умов, дотримання мешканцями правил і норм проживання  у гуртожитку, забезпечення активного культурного відпочинку мешканців.

Розподіл місць у гуртожитку здійснюється комісією, в складі якої є студенти та затверджується наказом директора коледжу.

Місце у гуртожитку закріплено за мешканцями на весь період навчання. На підставі рішення про надання місця у гуртожитку адміністрація коледжу укладає угоду щодо проживання на весь період навчання.

У гуртожитку діють органи самоврядування – збори студентів, студентська рада.

Своє дозвілля (вечори-зустрічі з цікавими людьми, диспути, музично-літературні вечори, дні народження, години спілкування) дівчата проводять в естетично оформленій вітальні.

Основна робота органів самоврядування спрямована на згуртування колективу, на активне дозвілля, на надання допомоги студентам, яким важко дається навчання, на дотримання санітарно-гігієнічних норм проживання, удосконалення умов проживання.

Протягом останніх 15 років гуртожиток Криворізького фахового медичного коледжу посідає призові місця серед гуртожитків закладів освіти міста Кривого Рогу за комфортністю умов проживання.

В сучасному світі освіта набуває все більш вирішального значення для визначення не тільки рівня освіченості і культури конкретної людини, а й суспільства в цілому.

Реформування  та модернізація вищої освіти, впровадження нових освітніх технологій значно підсилюють роль бібліотеки вищого учбового закладу в інформаційному забезпеченні і супроводженні учбово-педагогічної і наукової діяльності вузу.

Бібліотека і вуз функціонують в єдиному інформаційному просторі і являються для студентів єдиним джерелом знань. Вони мають одне стратегічне завдання – забезпечити підготовку спеціалістів, що відповідають сучасним вимогам.

Висока якість освіти не можлива без високого рівня інформаційної культури як студентів, так і викладачів. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, варіативні посібники, технології навчання. Але головним залишається вміння студентів вчитися швидко реагувати на зміни, критично мислити, шукати і перероблювати необхідну інформацію. 

Питанням інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу приділяється багато уваги. Мова йде про учбову літературу, про підручники, і це важливо, але на цьому не закінчується потреба в навчанні. Потрібна ще художня, науково-пізнавальна література, періодичні видання в широкому асортименті, електронні носії інформації, без яких сучасний навчальний заклад не можливий.

Але ще важливіше навчити студентів користуватися інформаційним потенціалом, розвивати їх індивідуальні здібності, загальну культуру.

А хто допоможе викладачеві в його педагогічній діяльності? Жодна навіть сама багата домашня бібліотека не зможе замінити  масові фонди. Мають потребу викладачі і в грамотній інформаційній підтримці, в професійно організованому довідковому апараті, в періодичних оглядах всього нового, що з'явилося у світі.

Все це може зробити і успішно робить  бібліотека, особливо там, де відношення до неї зі сторони адміністрації та педагогічного колективу не як до технічної, допоміжної.

Саме бібліотека перетворюється сьогодні в важливий компонент освіти і виховання,  служить розширенню освітнього середовища і не дає студентові замкнутися тільки на підручнику і викладачеві.

Сучасному навчальному закладу потрібна сучасна бібліотека - інформаційний центр, який має носії інформації, як традиційні, так і аудіо- і відео- матеріали , електронні видання, бібліотека , яка включена в учбовий процес і сприяє культурному, освітньому і інформаційному росту як студентів, так і викладачів.

Бібліотека коледжу як науковий, навчальний, інформаційний та культурно-просвітницький структурний підрозділ своїми  головними завданнями ставить забезпечення необхідною літературою навчально-виховного процесу, формування максимального ресурсного потенціалу, повноцінне і якісне обслуговування викладачів та студентів, оперативне інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів на основі широкого доступу до бібліотечних фондів та світових інформаційних ресурсів.

Для вас, шановні викладачі, студенти, медичні працівники, та усіх, хто прагне знань та самовдосконалення, майже 70-тисячний фонд книг і фахових періодичних видань, електронний каталог, Інтернет і чисельні інформаційно-бібліотечні послуги, які надаються спеціалістами відділів бібліотеки. Кожен користувач знайде у нас потрібну інформацію. Ми любимо свою роботу і своїх читачів. Наші двері завжди відкриті для Вас!

Ласкаво просимо!                                          Завідувач бібліотеки Горобець Л.В.

Положення про бібліотеку

Структура бібліотеки

Діяльність бібліотеки

ОРГАНІЗАЦІЯ КРИВОРІЗЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ШКОЛИ

Історія заснування коледжу тісно пов’язана з історією міста, про яке вже згадується у 1775 році, як про першу поштову станцію, що отримала статус слободи. Приділяючи цьому важливу увагу, Військове міністерство надає слободі статус міста Кривого Рогу (1860 рік).

На початку 1900 року в Кривбасі налічувалося  9 лікарень, 1 амбулаторія, 1 фельдшерський пункт. Через вісім років було відкрито земську лікарню на 18 ліжок, яку обслуговували один лікар, три фельдшери і акушерка. Незабаром з’явилася окружна земська лікарня (тепер це 1-ша міська лікарня). Тут налічувалося 228 ліжок. Відкрилися хірургічне, терапевтичне, отоларингологічне відділення.

Після закінчення громадянської війни розпочалася  систематична робота по відновленню й розширенню медичних закладів, розгорнулася лікувальна й профілактична робота серед населення. На початку 1924 року в Кривбасі працювали 2 лікарні, 2 поліклініки, 9 амбулаторій, протитуберкульозний диспансер, які обслуговувались 19 лікарями, 4 стоматологами, 22 фельдшерами та  акушерами.

За ініціативи та клопотання лікарів ентузіастів Абрамічева, Кіржнера, Суфіка була відкрита школа медичних сестер у Криворізькому окрузі.

Зважаючи на потреби регіону, Криворізька округова Інспекція Народної освіти, Круговий Виконавчий комітет Рад Робітничих червоноармійських та селянських депутатів у квітні 1930 р. звернулися з листом до Наркомату освіти України з проханням перетворити середні профшколи на технікуми.

У 1930-1931 р.р. ухвалено відкрити середню медичну профшколу (Технікум) і передбачити прийом на 1-й курс в кількості 80 осіб.

У першому приміщенні по вул. Октябрській, 20 у 1930-1931 навчальному році навчалася група учнів у складі 22 студентів, з них – 4 мешканці міста Кривого Рогу і 18 чоловік з прилеглих сіл та робочих містечок, а вже в 1938-1939 році – 330 осіб.

Медична школа у 1930 році по вул. Жовтневій,20

Разом з містом ріс і наш технікум, на базі якого працювала фельдшерсько-акушерська школа, робітфак, підготовче відділення Дніпропетровського медичного інституту.

На базі 1-ої міської лікарні був організован кабінет для навчання медичних сестер. Медичний технікум отримав базу для практичних занять.

У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

Напередодні війни, у 1940 році, в Кривбасі мешкало 212 тисяч чоловік. Мирну та натхненну працю людей обірвала війна. Велика Вітчизняна війна була тяжким випробуванням для всього нашого народу. Одразу  ж після початку війни викладачі та студенти пішли на фронт. З 1941 по 1944 рр. школа не працювала. Весь випуск 1940-1941рр. пішов на захист Вітчизни, пішли на фронт і викладачі: Єркін, Суфік, Алєксєєнко, Бевзюк, Кучеренко, Жихар, Хомуха, Пунтус. Понад 30 місяців тривала фашистська окупація міста. 

Випускники медичної школи зробили свій внесок у всенародну справу в боротьбі з фашистськими загарбниками. Смертю хоробрих полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни викладачі Хомуха М.І., Бевзюк, а також випускники Неретельний, Турко, Мазний, Наконечний, Бондаревський С.

У жовтні 1944 р. починає працювати школа медичних сестер.

За наказом Дніпропетровського обласного відділу охорони здоров’я від 01.10.1944 року № 206 директором школи медичних сестер було призначено Бейліну Євгенію Леонтіївну. На той час у школі було 15 робітників, із них – 10 викладачів.

КРИВОРІЗЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

У післявоєнний період мережа медичних закладів швидко відновлюється і потребує більше спеціалістів у галузі  медицини. І тому на перший курс 1948 року вже було зараховано 69 студентів, а також збільшено штат викладачів медшколи до 17 чоловік.

У медичного технікуму не було свого приміщення і він розташовувався в різних школах. У 1960 році – на станції Червоній, у 1961 році – в школі по проспекту Карла Маркса.  Також не було гуртожитку.  Він з'явився лише у 1951 році та знаходився по вулиці Жовтневій, 20.

 Гуртожиток по вулиці Жовтневій, 20 

У різні роки заклад очолювали:  Чернявська Л.І., Трегуб І.М., Тимошенко В.І., Пушкарьова Лідія Олексіївна (1954-1958), Локтєва Ганна Іванівна (1958-1969), Празднікова Віра Євгеніївна (1969-1977), Судак Микола Денисович (1977-1997), Криволапов Володимир Петрович (1997-2001), Козенко Людмила Олексіївна з 2001 року по теперішній час.

Заступниками директора з навчальної роботи працювали: Хавін А.О., Бляхеров Й.К., Нетреба Т.Ф., Коган М.М., Парфененко А.М.

У 1954 році медичний технікум був реорганізований у медичне училище. У ці роки в училищі вже з'явилися фельдшерські та акушерські профілі. У 1955-1956 роках в училищі існувало 11 груп  фельдшерського, акушерського та медсестринського відділень.

У 1966 році училище отримало новий корпус по вулиці Семашка 14. Поруч з навчальним корпусом побудували гуртожиток на 276 місць.

За період 1940-1968 років медичне училище випустило: 1499 медичних сестер; 232 акушерки; 328 фельдшерів; 65 помічників зубного лікаря; 88 фармацевтів, всього - 2213 медичних працівників з середньою спеціальною освітою.

1963 року  розпочато підготовку фахівців спеціальності «Фармація»;  1969 року – фельдшерів – лаборантів.

В 1982 році відкривається вечірнє відділення, завідуючою якого була лікар – Тамара Кирилівна Литвиненко. З 1982 р. по 1998 р. за  вечірньою формою навчання було випущено 1300 медичних сестер.

1989 року – відновлено підготовку акушерів;

1995 року – вперше здійснено прийом студентів медико-профілактичної справи після процедури ліцензування; 

1997 року – відновлено підготовку фахівців «Лікувальної справи»

Багато років керували практикою досвідчені викладачі медучилища, як-от: Єременко О.Г., Крапіва А.С., Єнохович Т.С., Цехова В.П. Передовий досвід щодо ведення документації з навчально-виробничої та переддипломної практики Цехової В.П. (викладача-методиста, “Відмінника охорони здоров’я УРСР”) був узагальнений на обласному рівні та рекомендований для практичного використання медичними училищами Дніпропетровської області.

26 березня 2004 року Рішенням Дніпропетровської обласної ради 24 скликання 15 сесія № 358-15/ ХХІV Криворізькому медичному училищу надано статус коледжу з найменуванням Криворізький медичний коледж, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Дніпропетровської області та правом надання освіти за І-ІІ освітньо-кваліфікаційним рівнем, тобто підготовки молодших спеціалістів за шістьма спеціальностями, бакалаврів медицини за спеціальностями «Сестринська справа», «Лабораторна діагностика».

У зв’язку з реформуванням охорони здоров’я і нагальною потребою у медичних сестрах підготовку медичних сестер за вечірньою формою навчання з    2006 року було відновлено.

Підготовка медичних сестер  за ІІ освітньо-кваліфікаційним рівнем    розпочалась з 2001 року,  лаборантів  за ІІ освітньо-кваліфікаційним рівнем з  2006 року.

Тисячі вихованців коледжу працюють у лікувальних закладах України та за кордоном. Значна частина  випускників, закінчивши медінститути, сьогодні обіймає керівні лікарські посади, очолює відділення  лікарень. Головні лікарі лікувально-профілактичних закладів міста – Цигиця В.Г., Кругленко Г.Л., Грінберг Д.Я.  Завідувачі аптек – Бесараб Т.П., Ковалевич В.В.,  головні медичні сестри – Івкіна Н.Ю., Розуменко О.В., Явдощенко О.А., Звонець Ж.Г., Перог Т.Ю., Бокий І.С., Климчук Н.І. Серед випускників училища є люди, які продовжили свій шлях у науці, захистили докторські дисертації, – це Смолянінов О.Б., який працює професором у Санкт-Петербурзькій військовій академії; захистили кандидатські дисертації: Бакулін П.Є., Лохнін Д.Ф., Степанський Д.О.; Черковська Л.Г. – кандидат фармацевтичних наук та інші.

Після закінчення інституту повернулися на викладацьку роботу до рідного навчального закладу: Москаленко Л.М. – викладач хірургії; Крутікова Т.В. – викладач епідеміології; Кушніренко Ю.Ю. – викладач медсестринства у внутрішній медицині; Давидова М.В. – викладач терапії; Бублій Л.П., Бабенко Т.П. – викладачі анатомії; Милова Н.І. – викладач організації фармації; Шмагайло Т.С., Волошина А.О. – викладачі фармацевтичних дисциплін; завідувач відділення «Сестринська справа» – Бондаренко Л.П.; магістри медсестринства – Акуліна Л.П., Назаренко Л.В., Барабаш Н.В.; бакалаври медсестринства – Довгаль Г.В., Глушакова Л.С., Михайленко І.М., Давидчук М.А.; Швагер Т.В. – викладач основ медсестринства.

Сьогодні наш коледж – це сучасний навчальний заклад і головне його багатство – колектив, який пишається своїми педагогічними традиціями та відзначається високою професійною культурою.