З метою актуалізації та розширення уявлень та знань студентів про торгівлю людьми як прояву сучасного рабства учасники гуртка «Правознавець» здійснили «правовий десант».

Студенти груп ЛС 11-2-1, СС 9-1-1, ЛД 9-1-1, СС 9-2-1, ЛД 9-2-1 ознайомились з  витягом із «Загальної декларації прав людини», у якій йдеться: «Кожна людина народжується вільною і рівною в правах і гідностях», у статті 3 – «Кожен має право на життя, свободу та особисту безпеку», у статті  4 − «Нікого не можна утримувати в рабстві або робити рабом; рабство і работоргівля заборонені у всіх видах», у статті 5 − «Не можна будь-кого піддавати тортурам, знущанням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню».Кожна людина повинна розуміти, завжди пам’ятати та нагадувати оточенню недопустимість цього суспільного явища, якому необхідно рішуче протидіяти, адже й досі у різних куточках цивілізації люди народжуються та помирають рабами, незважаючи на десятки міжнародних конвенцій та заборон.

Студенти обговорювали:

-сучасні форми рабства:сексуальне рабство;трудове рабство;жебрацтво;незаконне усиновлення (удочеріння);незаконне вилучення внутрішніх органів;утримання у неволі з метою викупу;

-найпоширеніші шляхи вербування:фірми з працевлаштування; подруги, однокласники; повідомлення в  Інтернеті з пропозицією допомоги біженцям;знайомі, сусіди; оголошення у ЗМІ; роздача запрошень на вулицях; незнайомі люди, які називають себе «агентами іноземної фірми»; шлюбні агенції; туристичні фірми;знайомства через Інтернет; виїзд для здобуття освіти (студентські візи) та інше;

-сфери діяльності й пропоновані види робіт: домашнє господарство; сфера обслуговування; промисловість і будівництво; догляд за особами похилого віку, хворими; сфера розваг; консумація;

-секс-бізнес.

Значної актуальності для українців проблема набула з початком військових дій росії проти України, коли багато хто втратив роботу, дім, залишився без засобів для існування, а понад 7,8 млн українців були змушені виїхати за межі країни, більшість з яких жінки та діти. Цим становищем активно користуються торговці людьми. Біженці з України та внутрішньо переміщені особи в охопленій війною країні можуть стати легкою здобиччю для сутенерів та інших торговців «живим товаром», попереджає Міжнародна організація з міграції (МОМ).

Тисячі українців їдуть і зараз. Страх перед невідомістю багатьох спонукає шукати поради та підтримки у соцмережах та телеграм-каналах. Рятуючись від війни люди раді будь-якій допомозі і часто не замислюються про те, що не у всіх, хто цю допомогу пропонує, наміри справді добрі. І що, довіряючи першому зустрічному, можна навіть стати жертвою насильства чи потрапити до трудового рабства.

Студенти розглянули реальні історії,  коли основною небезпекою створили  соцмережі,  а саме: телеграм-канали «Українці у Польщі» та «Українці у Франції», Фейсбук.

Офіційні джерелаУкраїни   повідомляють, що за останні п'ять місяців    зникли безвісти понад 200 тисяч дітей, у Бельгії близько 50 українців перебували у трудовій експлуатації.

Правоохоронці 14 країн ЄС спільно з Європолом викрили мережу зловмисників, які знаходили в соцмережах українських біженців і обманом намагалися продати їх у трудове чи сексуальне рабство.

Всього зі 125 платформ, що увійшли до моніторингу, було виявлено дев'ять осіб, які, ймовірно, причетні до торгівлі людьми, і виявлено дев'ять ймовірних жертв зловмисників. В результаті було розпочато 15 розслідувань за участю 93 правоохоронців країн ЄС.

Важливо знати основні шляхи звільнення з рабства: втеча; допомога місцевих правоохоронних органів; допомога клієнтів; допомога «гарячої лінії».

У законодавчому забезпеченні в Україні протидії безпосередньо торгівлі людьми центральне місце посідає Кримінальний кодекс України: карається торгівля людьми за частиною 1 статті 149 ККУ позбавленням волі на строк від трьох до восьми років; за частиною 2 статті 149 ККУ– позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої; за частиною 3 цієї ж статті України – позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Студенти отримали важливі поради, як уберегтися від потрапляння в пастку торгівлі людьми:

-     намагайтеся перетинати кордон за допомогою перевірених перевізників;

-     слідкуйте за новинами та вибирайте для поїздки максимально безпечний маршрут;

-     по можливості обговорюйте умови подорожі чи проживання заздалегідь;

-     не сідайте в машину самі, намагайтеся переміщатися групами;

-     тримайте при собі документи, зробіть кілька копій і розкладіть по різних місцях. По можливості зробіть резервні копії на окремих пристроях (телефон, електронна пошта або «хмарні сховища»);

-     гроші (готівка) розділіть на кілька частин та тримайте у різних місцях, основну суму коштів тримайте на карті;

-     одягайте простий, зручний одяг, ювелірні прикраси та дорогоцінні речі краще зняти та сховати;

-     домовтесь з близькими людьми про кодове слово, знак або сигнал, що означатиме небезпеку та потребу допомоги;

-     перевірте документи перевізника чи водія, сфотографуйте номерні знаки автомобіля та надішліть своїм близьким;

-     не передавайте нікому свої документи, окрім представників державних органів України та іноземних держав (наприклад, прикордонники при перетині кордону тощо);

– демонструйте паспорт зі своїх рук. По можливості намагайтеся демонструвати документи через програму «Дія»;

-     збережіть контакти людей та організацій, які можуть допомогти у разі надзвичайної ситуації. Розмістіть їх у телефоні та запишіть на папері;

-     поселяйтесь лише у зареєстрованих місцях проживання;

-     не залишайте дітей без нагляду. Не довіряйте дітей новим знайомим. На внутрішній стороні верхнього одягу напишіть дані про дитину (ПІБ дитини, дата народження, групу крові (інформацію про гостру реакцію на певні медичні препарати), повну домашню адресу, номери телефонів батьків, родичів або сусідів);

-     пам'ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить ваше перебування за кордоном;

-     працевлаштовуйтесь офіційно;

-     трудовий договір (контракт) має бути написаний зрозумілою для Вас мовою   у двох примірниках. У трудовому договорі (контракті) має бути найповніша інформація про умови роботи: тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, страхування (у тому числі від нещасного випадку, хвороби, медичне страхування), повне ім'я та адреса роботодавця, умови розірвання договору. Уникайте використання у контракті невизначених фраз типу: «інші види робіт», «всі роботи на вимогу роботодавця».

-     користуйтеся послугами медичних закладів;

-     при найменших підозрах повідомляйте у служби  або організації: поліцейських, прикордонників, волонтерів, працівників гуманітарних організацій тощо;

-     не приймайте допомогу, якщо від вас чекають чогось у відповідь;

-     звертайте увагу на те, хто пропонує житло. З людьми, які погодилися надати вам притулок, важливо одразу обговорити всі деталі. Якщо хтось пропонує вам пожити безкоштовно протягом тривалого часу, постарайтеся одразу уточнити, чим ви можете бути корисними – щоб розуміти, про що вас у перспективі можуть попросити. Однозначно варто подивитись профілі цих людей у соціальних мережах — більшість європейців там зареєстровані. Якщо профіль був створений лише кілька днів або тижнів тому, це має насторожити. Вирушаючи жити в чийсь будинок, обов'язково залиште адресу та дані про мешканців цього будинку волонтерам, своїм родичам та друзям (не має значення, в якій країні вони знаходяться). Важливо також пам'ятати, що якщо мова про оренду, то в європейських країнах вона можлива лише за офіційним договором.Якщо ж у вас просять орендну плату, і при цьому кажуть, що договір не є обов'язковим, ні в якому разі не погоджуйтеся — швидше за все, це шахрайство.

-     не приймайте рішень у стані паніки чи близькому до неї стані;

-    знайдіть та збережіть телефони українського посольства, а також громадських та волонтерських організацій, які допомагають біженцям. Ця інформація доступна. Збережіть телефон Національної гарячої лінії щодо попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, роботу якої забезпечує Громадська організація «Ла Страда-Україна»: 0 800 500 335 (з мобільного та стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).  Можна зареєструватись у системі «Друг» на сайті Міністерства закордонних справ України. Це платформа, за допомогою якої, перебуваючи в будь-якій точці світу, 24/7 можна бути на зв'язку з українськими консульствами.

 КОЖЕН З НАС МОЖЕ ДОПОМОГТИ ЗДОЛАТИ СУЧАСНЕ РАБСТВО, ЯКЩО ЗНАТИ ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ ТА ЗАХИСТУ!  

КОРИСТУЙТЕСЬ ТА ПОШИРЮЙТЕ ІНФОРМАЦІЮ ЦІЄЇ СТАТТІ!

Виховний захід був підготовлений гуртком «Правознавець» під керівництвом кандидата соціологічних наук, викладача Чутової Н.П. Виступали члени гуртка Лісова Юлія (ст. гр. АС 11-4-1), Ніконенко Андрій (ст. гр. ЛС 9-3-1), Байбара Григорій (ЛС 11-3-1).

• < Попередня
• Наступна >