Приєднуйся до нас:

  YouTube

Куратором групи СС 11-4-1 Левенець Н. В. та студентами організовано та проведено виховну годину за темою «Видатні вчені медицини». Студентами зроблено історичний огляд розвитку медицини в Україні та внесок видатних лікарів-науковців у формування охорони здоров’я населення.

Амосов Микола Михайлович (1913–2002) – видатний хірург, який один із перших у Радянському Союзі почав проводити операції на серці. На його рахунку тисячі врятованих життів. Він створив інститут серцево-судинної хірургії та першим здійснив протезування мітрального клапана серця, а на міжнародному рівні він вперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості. «Операцiї на стравоходi, легенях, особливо на серцi, робив хворим при загрозi швидкої смертi, часто в умовах, коли нiхто iнший їх зробити не мiг; особисто врятував тисячi життiв. Працював чесно. Не брав грошей. Звичайно, у мене були помилки, iнодi вони закiнчувалися смертю хворих, але нiколи не були наслiдком легкодумства або халатностi. Я навчив десятки хiрургiв, створив клiнiку, потiмiнститут, у яких прооперовано понад 80 тисяч тiльки серцевих хворих. А до того були ще тисячi з iншими хворобами, не говорячи вже про поранених на вiйнi. Хiрургiя була моїм стражданням i щастям» - писав М. М. Амосов.

Богомолець Олександр Олександрович (1881–1946) – український вчений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки. Очолював створені ним Інститут експериментальної біології та патології та Інститут клінічної фізіології АН УРСР. Опрацював ефективну методику впливу сполучної тканину за допомогою винайденої ним антиретикулярної цитотоксичної сироватки, відомої у цілому світі як стимулятор функцій сполучної тканини. Автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму.

Мечников Ілля Ілліч (1845–1916) – біолог і патолог, один із засновників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології, творець наукової школи, член-кореспондент (1883), почесний член (1902) Петербурзької АН. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883). Розробив теорію зародкових листків, походження багатоклітинних організмів.  

Хавкін Володимир Аронович (1860–1930) – бактеріолог українського європейського походження. Навчався в Одеському університеті (сьогодні – Одеський національний університет імені. І. І. Мечникова), звідки був відрахований за участь у політичній організації «Народна воля». Працював у лабораторії Іллі Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції винайшов протихолерну вакцину.

Внесок вчених, що вийшли на світовий рівень наукових досягнень, доля яких пов'язана з Україною, для майбутніх медиків є гарним прикладом для наслідування.