Проблема добровільної та недобровільної евтаназії є доволі актуальною, адже це практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням та відчуває нестерпні страждання, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань.

Станом на 2009 рік, деякі форми добровільної евтаназії були офіційно дозволені в Бельгії, Люксембурзі, Нідерландах, Швейцарії, і в деяких штатах США.

Станом на 2004 рік в Україні такі дії медика заборонені законом і розглядаються як умисне вбивство.

У  Клятві Гіппократа в її традиційній формі міститься заборона на сприяння відходу з життя: «Я не дам нікому просити в мене смертельного засобу і не покажу шляху для подібного задуму…»

Саме така дилема стояла перед учасниками заходу, на якому у виконанні Олександра Поліщука та Дарії Колесник прозвучали композиції рок-гурту «Metallica» «ONE» та «Nothing alse mattеrs», були розглянуті історія виникнення пісні «ONE», історії Олексія Талая та Ніка Вуйчича.

Складна проблема не знайшла у аудиторії однозначної відповіді, адже варто наголосити, що специфіка етичного розгляду дилеми евтаназії полягає не в тому, який спосіб умертвіння невиліковного хворого є морально бездоганнішим, а в моральній легітимації прийняття рішення про здійснення евтаназії.

• < Попередня
• Наступна >