Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

 Рядки, написані Ліною Костенко, шумлять у верховітті дерев, шарудять під ногами золотим килимом... Красуня-осінь продовжує дарувати багато сонця та різнокольорових барв природи. І як у такі ліричні дні сидіти вдома?! Правильно, ніяк! Тож студенти груп ЛС 9-1-1 та Ф 9-1-1, очолюваних такими ж непосидючими кураторами, зібралися й поїхали до дендрологічного парку «Веселі Боковеньки».

Лише година дороги – і перед нами лісове господарство й гостинні господарі, які допомогли швидко й зручно облаштуватися в парку.

7 жовтня видалось теплим і сприяло такому ж теплому та дружньому спілкуванню. Студенти змогли не тільки ще більше здружитися та краще пізнати одне одного, а й відпочити від моніторів комп'ютерів, а також від сирен, тривог, переживань, спричинених війною.

Невимовна краса, дбайливо доглянута лісівниками, дерев'яні й металеві фігурки казкових персонажів, дике озеро, місточки, дивовижні дерева, чагарники, лікарські трави, чудові квіти, що розквітають восени та неймовірна тиша, в якій лиш звуки природи.

Життєдайна краса Давидівського парку (так називають парк «Веселі Боковеньки» на честь його засновника Миколи Давидова), цілюще повітря та непереборна енергія молодості – все це разом не дало можливості всидіти на одному місці. Танцювали, гуляли, смажили шашлик і сосиски, спілкувалися, фотографувалися й насолоджувалися відпочинком. Дуже приємно, що до студентського гурту долучилися й батьки, які в цій поїздці стали опорою і підтримкою не тільки для своїх дітей, а й для інших, а також для кураторів. 

Час мандрівки збіг дуже швидко. Трохи втомлені, але задоволені повернулися всі до міста! Але, мабуть, ненадовго: у планах нова поїздка.

А ця подорож до «Веселих Боковеньок» запам'ятається на все життя! Ми у цьому впевнені!

• < Попередня
• Наступна >