Його слово стало мовою свободи, а його «Кобзар» — книгою, що формувала українську ідентичність поколіннями.
Шевченко: 1840vs2026. Що змінилося?
Насправді — майже нічого. Змінилися лише декорації.
Тоді: Перо, каземати та «Кобзар», який передавали потайки. Його зброя — слово.
Зараз: Смартфони, збори на дрони та «тіньові бани» за правду. Його «Борітеся — поборете» сьогодні — це підписи до відео з передової та гасла на шевронах.
Наша воля — незмінна. Шевченко сьогодні — це не дідусь у кожусі, це кожен із нас у худі чи пікселі, хто продовжує його справу.