27-го січня 2020 року у Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту  для студентів груп СС 9-1-2, СС 9-2-3 та  СС 11-4-2 було проведено годину спілкування, присвячену 75-й річниці визволення Освенцему «Аушвіц. Темні сторінки медицини (український вимір) ».

Пропоновану годину спілкування розроблено та упроваджено в рамках спільного проекту кураторів початкових та випускних груп Бабенко Т. П., Головньової О. В., Черкашиної З. Р.

Метою заходу є привернення сучасної молоді європейської формації до недавньої історії Європи у цілому та України – зокрема. Також розглянуто «темні сторінки» медицини. Коли наука, що покликана рятувати людські життя, обертається на зброю масового знищення. Узагальнено розповіді дітей, підлітків, дорослих; представників різних професій та суспільного прошарку (колгоспників, селян, робітників, учителів, інженерів, ювелірів, ремісників, письменників, музикантів, художників, політиків) й віросповідань (католиків, православних, юдеїв, циган, протестантів, мусульман, атеїстів) про неймовірні страждання, страх, біль і розпач; та, водночас, про любов до свободи, людську гідність, непохитність, віру і відданість загальнолюдським  та моральним цінностям.

Основний контингент таборів формувався із людей, яких нацисти визнали «небажаними елементами». Під цю категорію потрапляли противники нацистської ідеології й режиму, кримінальні злочинці та євреї.

Тисячі українців опинилися за колючим дротом нацистських фабрик смерті, розташованих як на українській території так і поза її межами. Точний підрахунок в’язків – вихідців із території України – наштовхується на низку проблем, обумовлених історично та геополітично. Як на початку війни, так і по її завершенню Україна не мала власної державності. Більшість українців, які потрапляли в табори, нацисти «маркували» як радянських, польських чи угорських громадян. Частина з них взагалі не проходила реєстрації, а потрапляла відразу до крематорію. Активісти ОУН-УПА, арештовані після проголошення у 1941 р. у Львові «Акта 30 червня» відстояли перед нацистами право бути маркованими як українці.

Відомі в’язні-українці: Омелян Ковач, Степан Бандера та його брати – Василь та Олександр, Олег Кандтба-Ольжич, Ярослав Стецько, Лев Ребет. Олена Вітик-Вітович, Дарія Гнатківська, Костянтин Смовський.

Концтабір Аушвіц – найбільший концентраційний табір нацистської Німеччини став для світу символом терору, Голокосту і геноциду.

Маємо надію, що розповсюдження таких заходів сприятиме встановленню поваги і порозуміння між громадянами, колись розділеними на Схід і Захід, і поглибленню інтеграції у вільній і демократичній Європі. Сподіваємося, що розповіді про жахи тоталітаризму та невиправдано жорстокі медичні експерименти на людях стануть за додатковий інструмент історичної освіти, розвитку толерантності та милосердя з-поміж майбутніх фахівців медицини та навчить важливості розвитку демократії, патріотизму, загальнолюдських моральних цінностей.